Іван Баранов, к.м.н., трансплантолог волосся та засновник HairMed і Інституту хірургічного відновлення волосся (IHRS), понад 15 років працює у сфері, де результат вимірюється не лише кількістю графтів, а й тим, як змінюється життя пацієнта після процедури. Його клініки поєднують високотехнологічну медицину з естетикою та комфортом, а авторські методики гарантують натуральний і стабільний результат. В інтерв’ю він розповів, що стало поштовхом вийти за межі медицини у бізнес, чому не боїться виховувати конкурентів і як зберігає якість та дух бренду, розвиваючи франшизу під час війни.

Ваша особиста історія — це шлях від лікаря до підприємця, який створив потужний бренд. Що стало тим «тригером», який змусив вас вийти за межі медицини у бізнес? І чи було страшно будувати щось своє, коли в країні — війна, а у світі — криза?

Моя особиста історія  почалася ще з дитинства — з дитячого садка я мріяв стати лікарем. Так і сталося: я вступив до медичної академії, закінчив її, працював у реанімації, пройшов інтернатуру з хірургії, а потім — з комбустіології. Але мене завжди тягнуло до естетичної медицини, до роботи, яка допомагає людям відчувати впевненість у собі.

Спочатку я навчався трихології, згодом — трансплантології волосся. Цій сфері я присвятив уже 15 років. «Тригером» стала комбінація кількох речей: естетика, бажання робити людей впевненими у собі, фінансова мотивація та розвиток особистості не лише як лікаря, а і як підприємця. Розуміння цього прийшло з часом.

Чи було страшно починати? Дуже. Особливо з нуля. Спершу це було приміщення у 30 квадратних метрів, потім — 100, а зараз ми займаємо вже 400 квадратних метрів. Це було складно, але мене вела мрія, і завжди була підтримка дружини та родини. Ми не дозволяли собі думати, що щось може не вийти.

Так, зараз у країні війна, світ переживає економічну та кадрову кризу. Але всі мають працювати, заробляти, допомагати військовим, підтримувати поранених і не забувати про дітей та соціальну відповідальність. Іншого життя у нас не буде, тож ми повинні прожити його максимально якісно та з користю.

Ви не просто робите трансплантацію волосся — ви навчаєте інших і будуєте інститут. Навіщо це вам особисто? У чому ви бачите місію IHRS? І чи не боїтеся «виховати» конкурентів?

Сьогодні ми працюємо за відпрацьованими внутрішніми протоколами трансплантації волосся, які постійно оновлюємо та доповнюємо новими знаннями. Я і вся команда постійно поглиблюємо свою експертизу, щоб залишатися на найвищому рівні в цій сфері.

З часом ми вирішили ділитися досвідом і почали навчати українських фахівців трансплантології волосся. Це двосторонній процес: ми передаємо свій досвід, а від колег теж переймаємо нові ідеї та підходи. На базі цього ми створили Інститут хірургічного відновлення волосся та зараз розвиваємо професійну навчальну платформу.

Ми активно співпрацюємо з українськими профільними асоціаціями, зокрема з Асоціацією трихологів України, а також з фахівцями з інших країн. Проводимо освітні заходи, воркшопи, запрошуємо топових спеціалістів із Японії, Бельгії, Іспанії, Греції. Цього року 11 листопада плануємо великий конгрес з трихології та трансплантології.

Чи боюся я виховувати конкурентів? Ні. Я за чесну та якісну конкуренцію. Моє завдання — підняти рівень української трансплантології волосся, щоб не було ситуацій, як у Туреччині, де за копійки пересадку може робити навіть некваліфікований персонал. Я хочу, щоб у нас це було на високому, професійному рівні, і щоб пацієнти були впевнені у безпеці та якості послуг.

Трансплантація волосся — сфера, де багато міфів. Який найабсурдніший стереотип вам доводилося чути? І що насправді варто знати людям, які тільки замислюються про цю процедуру?

Дійсно, і трихологія, і трансплантологія волосся обросли великою кількістю міфів. Часто це «істини», яким вже по 100–200 років, але їх досі повторюють, хоча сучасна наука давно їх спростувала.

Один із найбільш абсурдних міфів — що пересаджене волосся через два роки обов’язково випаде. Це не так. Волосся, яке пересаджують, беруть із донорської зони, і воно зберігає свої властивості на все життя.

Ще один міф — що можна відновити волосся на повністю лисій ділянці, просто використовуючи міноксидил чи інші лосьйони. Якщо зона вже повністю втратила фолікули, жодні препарати чи ін’єкції не зможуть відновити ріст волосся — допоможе лише хірургічна трансплантація.

Трансплантація волосся — це серйозна хірургічна маніпуляція, і до неї потрібно ставитися відповідально, обираючи клініку та лікаря за професіоналізмом, а не за красивою рекламою чи низькою ціною.

Ви працюєте з дуже інтимною темою — втратою волосся. Що змінюється з людиною після трансплантації? Розкажіть про найемоційніший кейс, який досі пам’ятаєте.

Волосся — це справді дуже інтимна тема. Особливо для чоловіків, адже в їхньому середовищі не прийнято говорити про власні слабкі сторони чи невпевненість у собі. Якщо вони сприймають випадіння волосся як дефект, це може сильно впливати на самооцінку.

З чоловіками, втім, іноді простіше працювати — вони реалістично оцінюють ситуацію і сприймають випадіння волосся як частину життя. Але коли пацієнт вирішується на трансплантацію, у 95% випадків після процедури він каже: «Якби я знав, що це настільки комфортно і з таким коротким періодом відновлення — 10–14 днів, — я зробив би це набагато раніше».

Результати часто вражають: людина, яка роками жила без волосся, знову бачить його у дзеркалі, виглядає молодше, стає впевненішою, з’являється енергія і бажання діяти. Найприємніші моменти — коли пацієнт просто заходить у клініку, щоб сказати: «Дякую всій команді. Ви змінили моє життя».

Багато хто досі вважає, що трансплантація — це винятково «чоловіча тема». Наскільки це відповідає дійсності? І з якими викликами стикаються жінки у ваших клініках?

Дійсно, більшість наших пацієнтів — це чоловіки, приблизно 90–95%. Але жінки також звертаються до нас, і їхні запити мають свою специфіку.

По-перше, це трансплантація волосся в зону брів — наприклад, коли внаслідок гіпотрихозу, неправильного вищипування чи травми волосся там перестало рости.

По-друге, жінки з вроджено високою лінією росту волосся або глибокими залисинами часто хочуть змінити форму передньої лінії, щоб, наприклад, комфортно носити зачіски на кшталт «хвоста».

По-третє, це андрогенетичне випадіння волосся за жіночим типом, коли стоншення відбувається переважно по центральному проділу. У таких випадках трансплантація можлива не завжди — приблизно у 30% пацієнток, залежно від стану донорської зони.

Окремо є пацієнтки, які звертаються після травм, опіків чи операцій, коли утворилися рубцеві алопеції. Тут ми працюємо не лише з жінками, а й з чоловіками, у тому числі з військовими. Для постраждалих з рубцевими алопеціями, зокрема після вибухових поранень, у нас діє спеціальна програма з індивідуальними умовами, щоб максимально допомогти у відновленні.

Ви багато інвестуєте в освіту — і не лише в медичну. Чому це для вас принципово? І що, на вашу думку, відрізняє хорошого лікаря-трансплантолога від посереднього?

Я постійно навчаюся, і для мене це не просто професійна необхідність, а й велике задоволення. Мені подобається розвиватися, отримувати нові знання в трансплантології волосся, вивчати сучасні технології та методи. Я регулярно реєструюся на міжнародні конгреси, беру участь в онлайн-лекціях, а якщо є можливість — обов’язково їду особисто.

Хтось може сказати, що в нас уже величезний досвід — і це правда. Але досвід без постійного навчання швидко застаріває. Освіта потрібна і мені особисто, і моїй команді, щоб гарантувати стабільно високий рівень послуг.

Крім медицини, я кілька років розвиваюся і в бізнес-напрямку — від управління командою до побудови партнерств. Ці знання допомагають мені правильно формувати колектив, розуміти, з ким варто працювати, а з ким — ні. Є й інші сфери, не пов’язані з медициною, куди я інвестую час і кошти, бо розвиток у різних напрямках збагачує як людину, так і професіонала.

Що ж відрізняє хорошого трансплантолога від посереднього? На мою думку, це поєднання трьох речей: глибоких знань і майстерності, постійної допитливості та готовності вчитися нового, а також щирого бажання допомогти пацієнту, а не просто виконати технічну роботу.

Ви створили авторські методики. Можете трохи відкрити завісу: у чому полягає їхня унікальність і як вони змінюють результат для пацієнтів?

Авторські методики, які ми використовуємо, створювалися багато років. Це чіткі протоколи, яких наші фахівці дотримуються на 120%. Вони охоплюють усі етапи — від часу роботи в операційній до логістики графтів і контролю температурних режимів. Ми поєднуємо кілька технік, щоб досягти максимально природного вигляду, та враховуємо низку нюансів, які залишаються нашими внутрішніми професійними секретами.

Ці методики — результат постійного вдосконалення. На початку це була, умовно кажучи, «груба робота», але з часом ми відточили її до рівня ювелірної майстерності. Щодня ми шліфуємо свої навички, як майстри, які створюють найкращі роботи у світі, щоб пацієнт отримував максимально натуральний, естетичний і стабільний результат.