Серія російських ударів по логістичній інфраструктурі України в серпні поставила перед великими компаніями питання: як зберегти масштаб бізнесу, коли потужний розподільчий центр із символу ефективності перетворюється на точку концентрації ризику. «Нова пошта» переводить фулфілмент на децентралізовану модель, а «Аврора» після кількох атак втратила розподільчий центр у Київській області. Український бізнес фактично створює нову архітектуру логістики під час війни.

28 серпня російська атака знищила фулфілмент-центр і сортувальне депо «Нової пошти» у Святопетрівському на Київщині. Серед втрачених об’єктів — найсучасніший роботизований фулфілмент-центр компанії, у який роками інвестували кошти, технології та інженерну експертизу.

Через три дні, 31 серпня, співвласник «Аврори» Тарас Панасенко повідомив про знищення розподільчого центру мережі в Київській області. Це була не перша атака на інфраструктуру компанії: 22 серпня один із її розподільчих центрів уже зазнав пошкоджень, а 20 серпня був пошкоджений магазин у Слов’янську.

Дві різні бізнес-моделі — доставка й фулфілмент та мережа магазинів формату one dollar store — зіткнулися з одним системним ризиком.

Централізація більше не гарантує ефективності

Протягом десятиліть логістичний бізнес рухався до концентрації. Великий автоматизований склад дає змогу збільшувати оборотність запасів, скорочувати операційні витрати, централізувати управління та швидше обслуговувати розгалужену мережу.

В умовах регулярних ракетних і дронових атак ця економіка змінюється. Чим більшу частину товарів, обладнання та операцій компанія концентрує в одному місці, тим дорожчим стає один успішний удар. Разом із будівлею бізнес може одночасно втратити запаси, автоматизоване обладнання, частину IT-інфраструктури та критичний вузол усієї системи постачання.

Відповідь «Нової пошти» демонструє новий напрямок: розподілити ризик між більшою кількістю точок і зробити мережу здатною працювати після втрати окремого вузла.

Після знищення центру у Святопетрівському вантажні та поштові відділення по всій Україні мають виконувати функцію локальних складів, а замовлення клієнтів розподілятимуться між різними локаціями. Компанія вже має дев’ять фулфілмент-центрів у країні, однак нова модель передбачає значно глибше використання всієї мережі як розподіленої логістичної системи.

Resilience стає новим показником ефективності

Ця трансформація змінює базову логіку інвестицій. У мирній економіці компанія могла оцінювати логістичний проєкт насамперед через вартість обробки одиниці товару, швидкість доставки, продуктивність персоналу та строк окупності інвестицій. Український бізнес змушений додавати ще один показник — вартість безперервності операцій.

Децентралізація може бути дорожчою. Більша кількість складів означає складніше управління запасами, додаткові транспортні маршрути, більше обладнання та персоналу. Проте альтернатива потенційно коштує значно більше: втрата одного великого центру може паралізувати значну частину операцій.

Український досвід наближається до принципів, знайомих технологічному сектору: система має продовжувати працювати навіть після відмови одного або кількох її елементів. Для фізичної логістики це означає резервні склади, дублювання маршрутів, розподілені запаси, прямі поставки та можливість швидко перенаправляти товарні потоки.

Масштаб мережі перетворюється на страховку

Для великих компаній є ще одна перевага — географія. «Аврора» завершила 2025 рік із понад 1800 магазинами в Україні та більш ніж 60 у Румунії. У першому кварталі 2026-го її виторг сягнув 16,1 млрд грн із ПДВ, збільшившись на 27% рік до року. Лише за квартал компанія відкрила ще 59 магазинів в Україні.

Для мереж такого масштабу кожна торгова точка потенційно стає частиною ширшої логістичної системи.

«Нова пошта» йде ще далі, фактично перетворюючи наявну мережу відділень на елемент фулфілмент-інфраструктури. У результаті актив, створений для взаємодії з клієнтом, отримує другу функцію — стає резервним логістичним вузлом.

Так виникає модель, у якій стійкість забезпечує велика кількість взаємозамінних точок замість одного надзахищеного центру.

Головний актив — здатність продовжувати роботу

Попри масштаб руйнувань, обидві компанії продовжують роботу та розвиток.

«Нова пошта» після втрати одного з найтехнологічніших об’єктів перебудовує власний фулфілмент і підтримує видавництва та магазини, товари яких були знищені разом із центром. Компанія готує індивідуальні механізми компенсації та допомоги партнерам із відновленням тиражів.

«Аврора», попри удари по магазинах і логістичній інфраструктурі, продовжує масштабування. Навесні разом із Horizon Capital компанія запустила Aurora Next — програму підтримки українських ритейлерів, у межах якої у 2026 році планує провести дві-три пілотні угоди з інвестиціями $5–10 млн.

Спільна риса двох кейсів полягає у перерозподілі капіталу після втрати інфраструктури та пошуку моделі, здатної витримувати наступні удари.

Україна створює логістику воєнної економіки

Серія серпневих атак показала проблему, масштаб якої виходить далеко за межі окремих компаній. «Нова пошта» та «Аврора» працюють у різних сегментах економіки, проте обидві потребують децентралізації, резервування потужностей, розподілу запасів, гнучких маршрутів і технологічного захисту інфраструктури.

Це змінює саму формулу ефективності. Найкраща логістична система для України тепер може бути дорожчою в експлуатації, а її перевага визначатиметься тим, наскільки швидко вона відновлює роботу після втрати складу, сортувального центру чи частини транспортної мережі.

За такої моделі частина інвестицій фактично купує резервність. Для бізнесу це додаткові витрати, але водночас — страховка від значно дорожчого сценарію зупинки операцій.

Цей досвід має значення далеко за межами України. Геополітичні конфлікти, кібератаки, природні катастрофи та порушення глобальних ланцюгів постачання вже змушують міжнародні корпорації переглядати залежність від надмірної концентрації виробництва й логістики.

Українські компанії проходять цю трансформацію у найбільш жорстких умовах: рішення доводиться впроваджувати між атаками, а ефективність нової системи може перевірити наступний удар. Результатом має стати логістична архітектура, у якій втрата одного великого об’єкта більше не означає втрату всієї системи.

Для українського бізнесу така здатність поступово стає конкурентною перевагою: компанії вчаться масштабуватися й водночас зменшувати кількість критичних точок, руйнування яких може зупинити операції.